Ви вже знаєте, шо я страх як люблю вигадувати словам своє значення. воно якось ще з самого малечку так сталось. Або не знала, шо те слово значить і вигадувала, шо ж там таке може бути. Або знала і додумувала своє. І знаєте шо? Іноді я догадувалась до того самого, шо й насправді є.
От взяти слово багаття. Я знала, шо то вогонь, костьор. Але коли чула слово, то уявляла розсипи золота та дорогого каміння на чорному полотнищі, що переливається та іскриться як вогонь. Ну, знаєте, шось на багатому. І шо ви думаєте? Так воно пошти так і вийшло. Взаправду слово походить від "багатий, багато". Коли дров багато спалюють. А мама казала, що в повоєнні часи вони з батьками ходили в поля за селом розбирати бліндажі на дрова, щоб погрітися. Багато хто так робив, бо куди жінці з дітьми брати сокиру і рубати ті дерева? Чоловіків нема. Так шо, тепло - то тоже багаття. Так шо коли шила цю спідничку, точно знала, як вона називатиметься і як вигладатиме.
Чорна спідниця традиційного крою. Оздоблена золотавою вибійкою ручної роботи. Візерунки дбайливо відтворені з експонатів, що зберігаються в Етнолабораторії "Баба Єлька" в Кропивницькому