Спідниця "Червона лента" з вибійкою і оксамитовою стрічкою

До нас колись по сусідству сім'я переїхала. Бозна-звідки, але нетутешні якісь. У них було шось троє чи четверо дочок. Так от найстарша була якась аж скажена до роботи. А потім люди розказали по сікрєту, шо то не їх дочка, а звідкись прибилась, то вони її годували, як була меншенька, а зараз якби відробляє. І не били її, а всьо й не любили, як рідних: то те не так зробить, то інше. А  ловка ж була. І гарнюща. Назбирала вона якось грошей на тканину, купила і принесла. Каже: "Пошийте бабо, якусь простеньку, бо в люди стидно показатись". А я глянула на ту ткань. Куди ж ій темну таку та просту? То я туди стрічку нашила червону, та вузорів. А ще пташок напарувала, шоб та спідниця їй на любов та щастя була. Віддала, а за кількадень бачу - люди вбрані багато коло їх хати. Понаравилась вона гарному, толковому парубку, мав сватів засилати,  то так ця спідничка їй і згодилась. Ото правдиві пташки були. 

Темно-синя вовняна спідниця у вертикальну смужку, оздоблена яскравою червоною оксамитовою стрічкою та вибійкою з елементами орнаментів рушників Кропивниччини.