Ця річ не проста. Її елементи мають закарбовану історію в архівах "Баби Єльки"
До нас колись по сусідству сім'я переїхала. Бозна-звідки, але нетутешні якісь. У них було шось троє чи четверо дочок. Так от найстарша була якась аж скажена до роботи. А потім люди розказали по сікрєту, шо то не їх дочка, а звідкись прибилась, то вони її годували, як була меншенька, а зараз якби відробляє. І не били її, а всьо й не любили, як рідних: то те не так зробить, то інше. А ловка ж була. І гарнюща. Назбирала вона якось грошей на тканину, купила і принесла. Каже: "Пошийте бабо, якусь простеньку, бо в люди стидно показатись". А я глянула на ту ткань. Куди ж ій сіру? То я туди стрічку нашила червону, та вузорів. А ще пташок напарувала, шоб та спідниця їй на любов та щастя була. Віддала, а за кількадень бачу - люди вбрані багато коло їх хати. Понаравилась вона гарному, толковому парубку, мав сватів засилати, то так ця спідничка їй і згодилась. Ото правдиві пташки були.
Темно-сіра спідниця у вертикальну смужку, оздоблена яскравою червоною оксамитовою стрічкою та вибійкою з елементами орнаментів рушників Кропивниччини.
| Матеріал | Костюмна тканина: 80% вовна, 20% поліестер |
|---|---|
| Довжина спіднички | 77 |
Ми дбаємо про вашу конфіденційність
Цей веб-сайт використовує файли cookie для маркетингу та статистичних цілей, а також для безпечної та оптимальної роботи сайту. Ви можете змінити це в налаштуваннях вашого браузера. Натисніть кнопку «Погодитися», щоб дати згоду на використання файлів cookie. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Угода користувача.
