О, Ганця - то була особистість! Їй були всі кози в золоті, як там прийнято і хто шо подумає. Зиркне своїми синіми бездонними очима - і всьо, ніяких заперечень, тільки рукою махнути і відчепитись.
Я нею завжди захоплювалась. Поки я собі ставила питання "Чого так не можна?", Ганця вже відповідала діями. От у нас в селі прийнято було, шо вікна були сині або якісь бурі, а сама хата білена, шоб аж світилась. Шо робить Ганця? Десь найшла зелену фарбу в таблетках таких, розвела її у вапні і зробила зеленкувату хату! Поки баби шось шепталися, Ганця їм:
- А кому зле від того?
І пішла вікна фарбувати сірим з білими штапиками.
Або ше часто їй плескухи мєсні як почнуть розказувати, шо вона не так живе, не так те робить, не так се. А вона їм:
- А то моє собаче діло!
І одбрила, і причепитись нема за шо.
Ото я на неї надивилась, то й сама почала робити, як схочу, як нікому від того зла не буде. І, знаєте, воно так і жить цікавіше, легше.
Оце я коли цю тканину побачила, то зразу Ганцю свою згадала. Легка, завжди в хвормі, грає, характер показує. А ще синя-синя, як її бездонні очі. Пошита з тонкою легесенької вовняної тканини з бабиних запасів.
| Оздоблення | Оксамитова стрічка |
|---|---|
| Талія, см | 75-80 |
| Матеріал | Вовняна костюмна тканина з бабиної скрині |
| Сезон | Зима/холодна осінь; Тепла осінь/весна |
| Довжина, см | 78 |
Ми дбаємо про вашу конфіденційність
Цей веб-сайт використовує файли cookie для маркетингу та статистичних цілей, а також для безпечної та оптимальної роботи сайту. Ви можете змінити це в налаштуваннях вашого браузера. Натисніть кнопку «Погодитися», щоб дати згоду на використання файлів cookie. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Угода користувача.
