Буває, як побачу узора гарного, то прямо спать не можу. Так хочеться його і на сорочку, і на рушник, і всюди поки не втулю, - не вспокоюсь. Оцей я побачила у Насті Зеленько на підтичці. І такий же гарнюній! Наче нема нічого такого: ні квтів. ні ягодок, ні пташків, але ці тоненькі лінії - то всьо, на три роки любимий узор буде. Першим ділом зробила прикрасу, шоб довго не возькаться, а відразу носить. Зараз сидю роздивляюсь, де б його ще притулить. А якшо хочете подивиться, як Настя його вишила, то ось тутого є кіно.
Чокер з бісеру ручної роботи за мотивами підтички, яку ми побачили у Анастасії Зеленько під час експедиції в с.Розумівка на Кропивниччині. Прикраса на репсовій стрічці, яка регулюється відповідно до розміру шиї.