Нігде ви не побачите такої затірки, як у мене. Знаю, шо варять ото зараз на воді, але хіба воно на воді годне? Ще б зажарку не ставили, їй-бо. А як рідкого не хочете, то наварю заллятої риби. Ото вона з картоплею-пуканкою добра. Баба моя навчила, вона у пана робила на кухні, то як наварила, сказала, шо то пуканка. А пані верещить, як-це так, панам та пуканку! Як не знали, то їли, аж за вухами лящало, а як почули, то і невкусне стало. Ну ото якшо ви не такі прохані, то й пуканки навчу.
Окремі рецепти подані зі збереженням автентичного мовлення та місцевої говірки, що може становити інтерес для етнографів, фольклористів, істориків мови. Своєрідним відбитком сучасної сільської дійсності є світлини фотографів проєкту. Страви та їхні рецепти згруповані у тематичні розділи. Це перша спроба пошуків відповіді на запитання, яка страва може бути візитівкою або ж кулінарним брендом Кропивниччини. Книжка буде цікавою історикам, краєзнавцям, етнологам, мешканцям Кропивниччини, кухарям та всім, хто цікавиться локальною історією, історією повсякдення та гастрономічною культурою.