речі з історією від баби єльки

Як ви вже встигли помітити, частина моделей, представлених на сайті, мають позначку «Цінь-цвірінь» - це значить, що річ, яку ви збираєтесь купити, має особливу історію.


Майже в кожній експедиції нам трапляють орнаменти та візерунки, якими люди намагались прикрасити свій дім, двір, свій одяг, свою дійсність. Ми з пієтетом ставимось до плитки на хаті в селі Дубровине Гурівської громади чи візерунків на воротях у селі Завтурове колишнього Устинівського району (тут лишилось по кількадесят жителів і дуже скоро вже ніхто й не згадає, квіти чи птахи були на цій плитці). Віддано любимо усі зразки вишивки в Розумівському музеї історії села і довічно в полоні у керсетки із музею села Павлиш Онуфріївської громади.

Ми мліємо, а ви?

А ви могли цього всього не бачити, якби не «Баба Єлька»! Усвідомлюючи те, що доступ до цих скарбів обмежений, ми задумали популяризувати найкращі зразки традиційної орнаментики, притаманної Кропивниччині разом із «Бабою Єлькою».

Найпопулярніші візерунки на одязі та аксесуарах "Баби Єльки"

Навіть брокарівська вишивка (оті трояндочки на рукавах бабиної сорочки) для нас цінна (хто знайде давнішу вишивку – пишіть, дзвоніть, заходьте). Навіть ця квіточка може стати відправною точкою для створення мерчу, міфу та гіперлокальної історії.

Сьогодні ми актуалізували зображення драконів (ну добре, лебедів), орнаменти із підтичок та пташок. Ці орнаменти ми вишиваємо, вибиваємо і виплітаємо на сумочках, гаманах, спідницях і чокерах.

Насправді зображення драконів на рушниках – це не дивина. Якщо ви обрали для себе варіант «лебеді», то і це звична справа – символ вірності, відданості та вічного кохання. Оскільки зображення на рушниках мають вуха і лапки, то ми вирішили називати таких лебедів «драконами». Тим паче 2024-й рік – рік Дракона, а частина команди народжена у цей рік і все таке).

Лебеді-дракони у нас оселились на спідницях, прикрасах, гаманах і спідницях.

Голубки з Високих Байраків

Ще один орнамент, який любимо і ми, і ви – це зображення двох голубів біля умовного вазона чи дерева життя. Ми їх взяли з фіранки, яка зберігалась у церкві с.Високі Байраки Кропивницького району.

Цікаво, що «рушник» прикрашений саме вибійкою, а не вишивкою, скоріше всього олійними фарбами червоного кольору. Ми відтворили цей орнамент і зараз він «буяє» на наших спідницях.

«Дівчата» з Олександрівки

Цей орнамент ми вперше побачили на сорочці з села Олександрівка Петрівської громади. Це підліткова сорочка з багатою вишивкою, із зубчиками по краю. Ця сорочка належала Галині Іванівні Малиш 1938 р.н., у якої було кілька доньок. До Етнолабораторії її передала Дарія Когут із цього ж села. Орнамент нагадав нам людей, які взялися за руки і рухаються, скоріше всього по колу (на сорочці точно). Ну не краса?

Купуючи одяг у «Баби Єльки», ви купуєте одяг з історією. Вдягаючи традиційну спідницю, оздоблену вибійкою, яка повторює узор із сорочки, яку гіпотетично могла б носити ваша прабаба… Хіба це не насолода демонструвати свою позицію таким чином?

Чимало наших клієнток кажуть, що «Баба Єлька» затягує. Ми з ними згодні, а безконечність і глибока фантазія наших пра наскільки надихає та ошляхетнює, що неможливо відмовитись ось від цієї сумочки. І ось від цієї спідниці…

Інна Тільнова "Баба Єлька"