Спідниця "Дзвоники" традиційного крою з вибійкою

А розкажіть-но, чи мали ви в своїх квітниках дзвоники? Тільки не ті, шо рядочком на гілочку начеплені, а ті, шо їх ще водозбором називають. Бо я мала. У бабуні росли. У неї були темні такі синьо-фіолетові, білі і рожеві. І тільки один кущик був отакого кольору, як ця спідничка. Наче аж прозорий такий, ніжний-ніжний бузковий. Коли ці дзвіночки зацвітали, це значило, шо весна набралась сил і вже повертає на літо. Ці квіти я носила в школу, шоб поставити у вазі у вчительки на столі. Потім мені букети з такими квітами приносили ухажори, бо подружка бовкала, шо  я їх страшно люблю. Потім вже моя доня мені їх вишукувала та приносила. 

Як заїхали в нову хату, то  я дуже довго шукала, де б купить саме такі, а не темні, бо темних багато було. Зараз поки росте три кущики, але буду пересажувать. Хочу засадити ними пусте місто попід паркан. І буду там робить фотки всіх бузкових спідниць, шоб ви понімали, шо то за краса така. 

А поки я піду порпатись в землі, то ви міряйтесь, придивляйтесь та забирайте спідничку. Вона шилась з добротної італійської костюмки, шо на 60% складається з віскози, на 40% - з поліестеру. Того вона така гладенька і легка, добре носиться та не жмакається на кожен рух. 

А ще на ній вибиті пташки з одного зі старовинних рушників. То шоб вони наспівували легку дорогу.