Бабуня мене називала часто ластівкою і пташкою золотою. Та і я своїх так само називаю і досі, хоча там орли та соколиці вже, а не тендітні ластів'ята.
Але шо колись, шо й досі так і не розібралась, чи одна й та сама та пташка: золота і ластівка. То оце вирішила двох зайців одним махом: пошила спідничку на широку складку в поясі і вибила золотих ластівок.
А спідничка ловка: важка та цупка вовна ще з тих часів. Підбита бавовняною тканиною з малюнком горобини. Точно така росла у нас в тому місці, де під стріхою ластівки гніздились літом. Скільки ми живем в тій хаті - щороку прилітають. Ото як ластівка прилетіла - значить вже точно літо прийшло.