От скажіть мені, тільки чесно, невже ніхто не задумувався про Лісовичку, дружину Лісовика? і чи є вона у нього взагалі? Де він її міг би здибати? Я собі чогось думаю, шо вони зустрілися, коли були геть молодими. Може взаправду вони вічно молоді, а тільки для людей перекидаються старими. Бо хто ж послухає мудрість, якшо вона не з-під сивих вусів вилітає? От я собі думаю, шо вхід у житло у них через старий пеньок, а вже вдома вони стають знов молодими. Лісовик певно має свій кабінет, де сидить і розбирає пошту, документи. Лісовичка теж має свої клопоти: вона, як лісова суддя, мудра, розважлива і справедлива. І коли в лісі хто почублиться, то вона їх мирить або призначає покарання винним. Ну і ці двоє - поважні людт в лісі. Та й не тільки в лісі. То й одяг має бути відповідним. У неї - коричнева спідничка (ну бо практична) з оксамитовими стрічками і багатою вибійкою (ну бо не послєдня людина в краї ж).
Візерунок вибійки відтворений з підліткової сорочки, яку ми знайшли в с. Олександрівка Петрівського району. Зараз та сорочка лежить в Етнолабораторії "Баба Єлька" в Кропивницькому. Її нам передала Дарія Когут. Сама ж сорочка шилася на дівчинку-підлітка і належала Галині Іванівні Малиш 1938 р.н., у якої було кілька доньок. Як схочете подивитись, то приїздіть до нас в Етнолабораторію. Там ще багато цікавого.
