Я, як і всі нормальні люди, коли кажуть "м'ята", уявляла шось таке свіже, холодне, може навіть трохи гостреньке. Але я передумала один раз. Якось літом, коли сонце вже сідало, треба було мені піти нарізати м'яти на кампот. І шось я задивилась на неї, на її шорсткі, як котячий язик, листочки. А то була ота, припилючена наче, кучерява м'ята. І от дивлюсь я на ці бузкові квіточки-свічки, на волохаті листочки. Так захотілось погладить. А вона тепла! Ну, думаю, геть як моя подружка Маруська. Маруська-м'ятуська, бо як до неї з ласкою і добром - тепла і добра. А як надумаєш шкоди наробити, то таким холодом обдасть, шо аж булька під носом змерзне.
Коричнева традиційна спідниця з оксамитовою стрічкою і защипами. Пошита із м'якої вовняної тканини з бабиної скрині.