З усіх празників в дитинстві мабуть чи не найбільше любила Святвечір. Мама ставала зраночку і починала готувати. Як зараз помню, 12 страв треба було. Обізатєльно вареники з капустою і картошкою. Капустяні заправлялись пісочком. Це масло і покришений хлібчик. Все це піджарювалось до золотистого і виливалось на вареники в великій глиняній макітрі з намальованим виноградом. Ще голубці, квашена капуста, кутя, квашені кавунці і помидори. Булм смажені карасики в сметані. Аж обизалась, як згадала. І весь день шквариться-париться все. І коли все було готове, мама надівала спеціальну спідницю. Шо то за спідниця! Сіренька така, наче переливалась. Шо ступне, то та спідниця, наче вихор навколо неї літала. Оце превдівання значило, шо скоро прйдуть гості і пора накривати на стіл.
Традиційна спідниця сірого кольору в тоненьку блідо-рожеву смужку вздовж від "Баба Єлька". Пошита з італійської костюмної тканини з яскравим рожевим підбоєм по низу.