Мама у мене була казкаркою ше тою. Як розкаже шось, то сиди і думай: правда так було чи то вона сміється з мене? Якось я сиділа і бавилась її прикрасами. Іноді вона розрішала брать її коробочку, садила поруч і розказувала про прикраси, шо в неї були. Найбільше я любила роздивлятись сережки у вигляді пташок, шо летять. То були такі невеличкі пташки золоті. А очка були з темного синьо-зеленого каменю. Мама казала, шо то зачарована пара пташок, яка не дістала благословення і стала прикрасами. Отак вони бовтаються на вушках, а долетіти купи не можуть. І тільки тоді, коли хазяйка їх знімає, вони можуть трохи погомоніти, але тому вони й гарні такі, шоб їх не хотіли знімати. Тепер ті сережки у мене і до них пошила таку спідничку, де пташки парами сидять.І сережки іноді вдіваю. Шоб закохані скучили одне за одним
Темно-сіра спідниця. Традиційна спідниця оздоблена вибійкою та оксамитовою стрічкою. Основою орнаменту стала вишивка зі старого підзорника, її ми привезли з експедиції у с.Мар'янівку Новоархангельського району.