Страх як я люблю розумних людей. Не отаких, знаєте, як Голохвастов, шо на два слова підісят завумностей. А тих, шо справні, хватають зльоту, можуть і самі шось придумать, як треба. Оце в мене була така помічниця. Я її Розумашкою звала, бо тільки рота відкрию, а вона вже знає шо робить і як. Тільки перепитає зрідка. Робила вона в мене років зо три, поки заміж в інше місто не вийшла. Я їй на память пошила таку саму оце спідницю. І малюнок вибила з села Розумівка, шоб вона знала, шо то про неї.
Спідниця "Розумашка" традиційного крою. Пошита з неймовірно легкої костюмної тканини з вмістом вовни з бабиних запасів. Нижній орнамент - візерунок з вишитої підтички, яку ми знайшли в с. Розумівка на Кропивниччині.