Знаєте шо я оце думаю? Як би щас не сварили тіліфони, шо і діти з них не вилазять, і дорослі балакать забули. А я радуюсь все одно. Якби не ці штучки соврємьонні, то я навряд побачила б свою Розумівку. Кажу свою, бо я там хоч була небагато раз, та прикіпіла до того села. Там все якесь особєнне. Може то мені так підійшло, а може й справді так і було, але серцю не прикажеш.
А ше я там надивилась багато узорів, шо не бачила раніше. Кругом були всякі розочки, лебедики, зірочки та китички. А отаке, як у Насті Зеленько до того не бачила. Наче нічого такого, чорні лінії, а так воно мені запало в душу, шо не відчепилась від баби Насті, поки та не дала перемалювати.
Синя традиційна спідниця. Оздоблена ручною вибійкою та оксамитовими стрічками. Спідниця зібрана з трьох метрів тканини та має квітковий підбій, який виглядає при рухах.
