Спідниця "Серденько" традиційна блакитна

Ой урвала, дівчата, так урвала! Сатин, натуральна бавовна! Та ще й колір такий, як у польової волошки. Не тої, шо синя-синя на клумбах у всіх цвіте, а отої польової, майже прозорої. Знаю, шо бачили таку точно. Так оце я вам розкажу історію, чого це вдруг спідничка з сердечками залетіла до кумплекта заквітчаних. Там дуже інтересна історія була. 

Знаєте, бувають у дівчат ідєали. Хтось чубатих любить, хтось бородатих. А я знала одну Хвеську (імя не кажу, бо ще впізнаєте), яка на кожному кутку казала, шо ніколи не вийде за білявого з голубими очима, бо то чоловікам так не годиться, чоловік має мати чорне волосся та карі очі. Ну такий дурачок в голові мала, шо з неї возьмеш. А сама ж гарна була: брови графічні чорні, очі темні та глибокі, губи - як у лялечки. Волосся розсипалося каштановими хвилями аж до поясу. 

Ну от якось приїхав до нас молодий вчитель. Все, як ця Хвеська не любить: білявий, блакитноокий. Поки всі інші дівчата зітхали, наша Хвесільйона носом крутила та сміялась з дівчат, яким той вчитель впав у око. Якось вона стояла між дівчат і саме казала:
- Та шо ви в ньому знайшли? Він же наче водою розбавлений, прозрачний якийсь!
А він то все почув, та й каже:
- Чуєш, мене хоч в смолі не хрестили, як тебе!
Хлопці та дівчата покотились зо сміху, а Хвеся набундючилась та захтіла за любу ціну закохати в себе вчителя. І той так само. 

Знаєте чим кончилось? Живуть вже 40 років разом. Вона садить в квітник польові волошки кольору його очей, а він коли хтось сажею хату підводить, сміється та каже: "Хіба то чорне? Роби як брови моєї Хвесі!". 

То оце як я могла не розказати історію, коли така любов квітла і сіяла нові зерня в мене на очах? Геть як польова волошка!

Легка, майже невагома спідничка з блакитного сатину в білі сердечка. Пошита за зразком традиційної з сатину (100% бавовна).