Ярина приходила до мене зазвичай за яскравими ошатними речами. А тут прийшла і каже, шо примітила хлопця, сподобався дуже. Але передав через подружок, шо якби векабенювалась менше та виряджалась, то може й підійшов би. А дівчина гарнюща. І оте все пістряве та бурхливе тільки підкреслювало її вроду. То я й полізла не в своє діло, чого обикновенно не роблю. Кажу їй: "А нахолєру тобі такий здався, шо ще не підійшов, а вже умови ставить?". Яринка аж рота роззявила: "А точно! Дайте я його провчу!". І замовила у мене таку ж сіру спідничку, якраз як той лобуряка через дівчат і просив. А от тільки пришила я їй туди червону, як вогонь, стрічку. Хай знає, шо неприродня покірність тільки більше підкреслить той вогнений характер. А вже як запалає, то й душу випалить - тільки тронь.
Темно-сіра спідничка з італійської тонкої костюмної тканини. Оздоблена широкою оксамитовою стрічкою.