Я мала багато прізвиськ від моїх бабусь та батьків. Ким я тільки не була: і Хвеська язиката, і Мордулєнція, і Балакуха. Це зі смішних. Були й всякі Красуньки, Пташки, Зайченята. Але найбільше я любила, коли дід називав Цокотухою. Він дуже мене любив, але не вмів то все показувати. Але коли я шось інтересне йому розказувала, та ше й швидко, зі сміхом, то він завжди сміявся, називав своєю Цокотухою і обіймав. Чи треба казать, шо дід не дуже тямив в моді і жіночих штучках. Раз, на іменини, коли я вже вчилась, привозять мені земляки передачку. А там згорток і написано "Моїй Цокотусі". А всередині точно таке саме полотно. Бабуня розказувала, шо сам поїхав в район, сам вибрав і купив. Ну як я могла втриматись, коли через стіко год, побачила точно такі самі залишки в одної продавчині. Викупила, канєшно. Тепер спідничка чекає свою цокотуху.
Синя традиційна мідіспідниця синього кольору з рожевими трояндами. Оздоблена трьома рядами оксамитової стрічки. Має однотонний синій бавовняний підбій