Цю гарнюську я вперше пошила для Михасі. Вона жила на тому краю села, передостання хата перед лісом. Город у неї спускався від хати до ставка. Канєшно, де б іще жити жінці, яка знається на травах та зіллях, вміє ворожити та лікувати людей? Гарна була дуже. Але люди її сторонилися. Ну а шо, скромно одягалась, бродила лісами. Кажуть, зі звірами могла говорити. Село її прийняло після того, як вона худобину від мору порятувала. Вже так люди вдячні були, шо зараді неї празник зробили та покликали до спільного столу. Оце з такої нагоди я їй пошила спідницю: шоб празнична була, прикрасяна, але мала в собі кольори її самої: золотого її серця та красної душі, щедрої та великої, як сонце.
Вовняна спідниця традиційного крою. Оздоблена двома рядами защипів, вибійкою та трьома оксамитовими стрічками.
| Матеріал | Вовняна костюмна тканина з бабиної скрині |
|---|---|
| Довжина спіднички | 77 |
Ми дбаємо про вашу конфіденційність
Цей веб-сайт використовує файли cookie для маркетингу та статистичних цілей, а також для безпечної та оптимальної роботи сайту. Ви можете змінити це в налаштуваннях вашого браузера. Натисніть кнопку «Погодитися», щоб дати згоду на використання файлів cookie. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Угода користувача.
