Ви вже, мабуть, знаєте, як я люблю переповідати казки? Осьо іше одна. Про Вишневицю. Це маленька дівчина, яка живе у вишні і піклується про закоханих. А ви думали чого "У вишневому саду соловейко щебетав"? Отож... Це зараз про вишневиць ніхто не помнить, а раніше, якщо двоє стануть під вишнею, то коли їм доля бути разом, вишневиця непомітно мастить їм губи вишневим зіллям. І так солодко їм стає цілуватись, так млосно, шо аж не хочеться розходиться. От цю історію я згадала, коли шила спідницю. Сидюі думаю, а на шо ж вона мені так похожа. А он воно шо! Це ж я так собі і представляла те вишеневе зілля.
Спідниця "Вишневе зілля" традиційна з оксамитовою стрічкою. Спідниця оздоблена защипами та чорними оксамитовими стрічками. Підбій з маленькими рясними вишнями на темному тлі.