Люблю літо. Як мала була, то мати сміялась, шо літом можна піч зайвий раз не палити, бо я, як саранча, паслась в садах і городах, то можна й не кормить було.
Ну а шо, як почнеться з черешень. Ще коли перші тіко достигають на вершечку - я вже там. Внизу ще зелень, а на маківці дерев - червоні і солодкі. Дідо з бабою казали, шо будуть мене сусідам в оренду здавать. Кажуть: "Шпаків ганятиме! Черешень, правда, у вас все одно не буде, але ж і шпачиння не підлетить"
Потім сунички і полунички підходили. Главне було не поїсти їх, коли вони тільки біліли. А там вже й абрикоси, горошок, молода морквичка, яку висмикуєш, і не то шо не миєш, а даже не витираєш, хрумтиш, як заєць.
А шовковиця! Біла, рожева і чорна, шо пальці після неї сині ще тиждень. А вишні! І так до морозів, поки останню тернину не збереш.
Зараз, конешно, я на дерево вже не полізу. На вершечок точно. Але коли зайшла в магазин набрати дріб'язку до гаманів, то побачила, шо вони якраз розпаковують нові полотна. А вони прямо отако поруч ішли: черешенька, вишенька і терен. То я бігоооом додому за грошима. Вернулась і вибрала все, точно як в дитинстві.
Нашила оце жакардових спідничок різних кольорів. Царська тканина! Воно хоч і більше синтетичне, але цепкеньке, бо має вміст бавовни. Але й не дуже важкі. Підбої попришивала, шоб форму держали та підморгували зі споду.
| Оздоблення | Оксамитова стрічка |
|---|---|
| Матеріал | Жакард (поліестер з невеликим вмістом бавовни) |
| Сезон | Тепла осінь/весна |
| Довжина, см | 77 |
Ми дбаємо про вашу конфіденційність
Цей веб-сайт використовує файли cookie для маркетингу та статистичних цілей, а також для безпечної та оптимальної роботи сайту. Ви можете змінити це в налаштуваннях вашого браузера. Натисніть кнопку «Погодитися», щоб дати згоду на використання файлів cookie. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Угода користувача.
