Єдина позиція, таких не було і не будемо шити
Знаєте, я багато де побувала і багато чого бачила. І різні міста, і країни.
І шо мене всігда мучило - це те, як людям буває сірамно на те, чим живе місцина. От є прямо дві категорії: одні приїжджають вчити, а другі - вчитися. Перші чіпляються до мєсних, питають пров се. Або беруть наплічника і шурують досліджувати самі. Другі - наче ото приїхали, шоб їм гузно заносили за їхні три гривні. Та ще й прискіпуватись будуть, бо мило в готелі не таке пахуче, як вони придумали.
Але бог з ними. Люди на місцях так само поводяться. Є такі, шо гостям розкажуть історію, покажуть закапелки, де не ступала нога туриста, самі шось організують. А є такі, які посміються та скажуть: "Оце найшли куди приїхать! У нашому болоті жаб лічити?".
Так-от, шоб ви собі знали, місце місцем, а наповнювати їх нам з вами. Осьо Гурівка, наприклад. У школі є музейна кімната, а в ній багато добра, шо має історію. Як схочте подивитись більше - то осьо тут.
А я собі влюбилась в одну рядюжку. Тепер і вас соблазняю. Тіко ж не самою рядюжкою, а взором з неї, яку мацюпунькими хрестиками перенесла на сумочку.
| Матеріал | Текстиль |
|---|---|
| Оздоблення | Ручна вишивка |
| Довжина х ширина х висота сумки | 23*22 |
| Матеріал ремінця | Метал |
| Кількість відділів | один |
| Застібка | Фермуар |
Ми дбаємо про вашу конфіденційність
Цей веб-сайт використовує файли cookie для маркетингу та статистичних цілей, а також для безпечної та оптимальної роботи сайту. Ви можете змінити це в налаштуваннях вашого браузера. Натисніть кнопку «Погодитися», щоб дати згоду на використання файлів cookie. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Угода користувача.
