У мене подружка жила колись в Олександрівці Петрівського району, що на Кропивниччині. Так-от я до неї дуже любила приїжати літом, коли абрикоси вже були. Ото наберемо з нею повні пелени і гайть на ставок, шо там був. Ховалися ми в очереті на кладці, яку мабуть ніхто і не бачив, зато нам геть все було видно з неї, шо робилось на тому березі. І оце сидимо ми, ногами у воді бовтаємо і мантулимо ті абрикоси, тільки кісточки летять. Жаль тоді не було фотоапаратів, як зараз. Там така краса! Таке синє-синє небо, шо аж очі виїдає, відбивається в зеленому ставку і абрикоски... Теплі, сочні і аж наче якісь вельвєтові. Фотографій не було на шо зробити, але якшо подивитесь на сумочку і потрогаєте її, то отаке воно було те літо з олександрівськими абрикосами. Канєшно, шо я й узора взяла з тамтешньої підліткової сорочки. Зараз та сорочка лежить в Етнолабораторії "Баба Єлька" в Кропивницькому. Її нам передала Дарія Когут. Сама ж сорочка шилася на дівчинку-підлітка і належала Галині Іванівні Малиш 1938 р.н., у якої було кілька доньок. Як схочете подивитись, то приїздіть до нас в Етнолабораторію. Там ще багато цікавого.
Сумочка в етно-стилі з орнаментом з додільної підліткової сорочки з с. Олександрівка Петрівської громади. На сумці ручна вишивка. Металевий ланцюжок знімний. Сумка має одне відділення. Підкладка бавовняна в клітинку.