Знаєте, шо мені недавно розказали? Виходе, шо земля якось носить варварів і бузувірів, у яких руці піднімаються різати рушники в пришивати узори на нове шмаття. Кажу шмаття, бо як ще назвати річ, яка робиться з залишків пам'яті. Хай вже з тим, шо торгують рушниками. Як хто мав викинути, то хай луччє передасть в добрі руки. Але оці вандали...
Ніколи не пойму.
А шо пойму - так це свіжа вишивка. Береш рушник, рахуєш хрестики, прикладаєш нитки, вивіряєш схему - і робиш нове. Тут же діло не в рушнику, а в руках і душі, які були вкладені.
Може й я не права, то скажіть. А як думаєте так само, то осьо приклад, як малюнок зі старого рушника, був перекладений у схему, вишитий на новій ткані і вшитий в маленьку та містку сумочку темно-зеленого кольору.