Хто не їв суниць - той літа не знає! Шовковиці, полуниці, аґруси - то всьо добре. Але ніщо не зрівняється з тим, як смакує та пахне суниця. А шо вже зібрати її - та ще розвага. Росле рясно, густо. Ходиш помаленько, шукаєш, де ногу поставити, шо б не розґведзяти ягоди. А їх насипано! А ще ж дрібнюсінькі. Поки на варення збереш миску, то вже такі золоті ті сунички здаються. Я їх ще сушити люблю. Зимою достанеш жменю, кинеш в чай або узвар - і всьо, нема зими, ти знов чеберяєш по тій галявинці і тріскаєш суниці жменями.
Білий чокер з бісеру з орнаментом з вишитої сорочки з с. Цвітне на Кропивниччині. Чокер на стрічці білого кольору.