Не всі спідниці мають вибійку, яка була створена за мотивами орнаментів з рушників, сорочок, оздоблення будинків тощо. Але коли це наші квіти, сунички, віконниці і зірочки - ми позначаємо такі спідниці спеціальним таємним знаком

Також ви можете поставити галочку у фільтрі. Тоді крамничка покаже лише ті товари, які засновані на експедиціях "Баби Єльки". 

А ще ми додали фільтри за районами, тому можна обрати не просто річ з історією, а з історією конкретного району. Про це у нас є окрема стаття. 

Вибійка на традиційних спідницях

На жаль, не кожен візерунок можна легко адаптувати і зробити штамп для вибійки. Якщо ви були хоч раз на майстеркласах з вибійки в нашій Етнолабораторії, то точно знаєте, як густа та в'язка фарба любить зачепитися за сусідній бортик. 

На щастя, ми маємо вдосталь експонатів та фото, тщоб регулярно поповнювати колекцію відтворених візерунків. 

Ось дивіться. 

Вибійчаний рушник з Глинська

Вибійчаний рушник переданий Ольгою Пироговою (Залюбовська у дівоцтві) 1948 р.н., село Глинськ Великоандрусівської ОТГ Олександрійського району (донедавна – Світловодський) із хати її мами Лідії Трохимівни (1926 р.н.). Одразу кілька окремих елементів з цього рушника перелітають на спіднички. 

До Глинська з експедицією ми потрапили у березні 2021 року. Саме там, на фотографії з альбому Ольги Пирогової побачили оригінальну весільну традицію: якщо наречена була чесна, то на другий день весілля на столі мала стояти пляшка варенухи - алкоголю, заплавленого калиновим соком. Сама шляшка уквітчувалась калиновими китицями та стрічками, як розходилися в різні боки. Чоловіки мали охороняти варенуху, а жінки намагалися поцупити її зі столу. 

Підтичка з Розумівки

Орнамент для вибійки взятий із вишитої підтички сорочки (низ сорочки), яка зберігається у місцевому краєзнавчому музеї с.Розумівка Олександрівської громади.

Про Розумівку ми можемо говорити годинами. Мабуть, нам там мали б вже дати якусь посвідку на проживання, настільки часто ми там бували. А, ой. Там же співзасновниця Інна Тільнова купила хату і створила садибу "Вершина". 
Воно і не дивно, адже там жила наша, без перебільшень легендарна, баба Настя Зеленько. А ще Розумівка вишиває, говорить, живе. 

Високобайрацькі пташки

Фіранки із вибійкою, знайдених у церкві в селі Високі Байраки. Це було відкриття, з якого і почалась вибійчана історія "Баби Єльки". Бо фіранка нам розказала, що вибійка на Кропивниччині була! А ще високобайрацька експедиція була оповита містичними історіями, сповнена пісенними скарбами, а пташки з тої самої фіранки розлетілися і посідали на спідниці по всьому світу. А віднедавна розширили свій ареал популяції і на футболки.

 

Олександрівські танцюючі дівчата

Орнамент взятий із вишитої підліткової сорочки із села Олександрівка Петрівська громада. Вишивала Галина Іванівна Малиш 1938 року народження. 

Безцінна сорочка, яку нам передала Дар'я Когут. Разом з сорочкою, з поїздки у Олександрівку ми привезли ще один скарб - вдалось зафіксувати "тончика" - це спів високим тембром, вищим, ніж у виводчиці. 

Дракони з Бірок

Вишитий рушник з драконами, виготовлений на початку ХХ століття в Олександрівській громаді,  с.Бірки. Переданий Раїсою Ткач 1944 р.н.

Бірки, тільки не ті, що на одязі шию дряпають, а ті, що душу гріють. А ще звідти ми привезли повну скриню (буквально) скарбів: пісень, рецептів, побачили нарешті прикраси, бо ьаке добро часто втрачене, виміняне в голодні роки або замінене на щось сучасніше, модніше. 

Скриня зараз стоїть в Етнолабораторії, а кожен хрестик драконів порахований, перенесений в схему, вишитий на сумках, вибитий на спідницях, надрукований на футболках.

Підвисоцька квітка

Фрагмент вишивки рукава жіночої сорочки. С. Підвисоке, Підвисоцької громади, Голованівського району. Належала Ользі Ремез 1937 р.н.

У Підвисоке ми так і не потрапили з 2018 року. Але воно потрапило нам в серденько. Перекладними, автобусами, сусідами передали нам в музей сорочку. І щемкого листа із запрошенням і картою проїзду. Поки ми самі не з'їздили, розказуємо про Підвисоке, як можемо. 

Кропивницька сорочка

Підтичка з сорочки з Кропивницького. Вона у нас чомусь асоціюється з різдвяними святами. З цим орнаментом була колекція гаманів. А ще ці зірочки живуть тепер на спідницях. 

Долинські дзвоники і хвилі

 

Орнамент зі старовинного домотканого рушника з фондів Долинського краєзнавчого музею. Вишивальниця невідома. 

Зате Долинська відома. Бо це одна із громад, про яку вийшло дві повнометражні серії документального циклу "Баба Єлька"

Хоча від Кропу до громади всього 70 кілометрів далеко не найгіршої дороги, нам аж у 2024 році вдалося потрапити в села колишнього району та гарненько розпитати старожилів. І саме тут живе найстрарша наша респондентка - бабуся Анюта, якій на момент інтерв'ю було 106 років. Ну як не ділитись Долинщиною?

Петрівські викрутаси

Вишивка з манжету рукава жіночої сорочки з Петрівської громади.  Зберігається у фондах краєзнавчого музею.  Вишивальниця не відома.
Ще одна громада, яка увійшла в наш документальний серіал. Петрівська громада підкорить ваші серця, як підкорила наше під час експедицій

Давидівські пташки

Вишитий рушник, що зберігався в сільському будинку культури (нині зачинений) села Давидівка Голованівського району.

Парадокси - то друге ім'я наших поїздок селами Кропивниччини. От за один візит нам насипали чи не найбільше сороміцького і один із найчистіших символів - пташечок, які розвернули дзьобики одне до одного. Пернатих ми перенесли на штампи, а оте, від чого щічки червоніють - ховаємо. (Кому ми бренькаємо? Ці шедеври збережені. А про експедицію - тут).

Голованівські півники

Рушник 1913 року з фондів Голованівського районного краєзнавчого музею. Вишивальниця не відома.

Бо Голованівщини мало не буває. А коли на рушниках зустрічаються такі гаврики - встояти неможливо.